ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА




                                  

«Роль соціального партнерства у роботі ХОБЮ»

Визначення позицій бібліотеки в соціальному партнерстві сьогодні, коли відбувається реформування системи місцевого самоврядування, має пріоритетне значення. Перед муніципальними бібліотеками стоїть завдання трансформації напрямків діяльності відповідно до найбільш актуальних проблем місцевої громади.

Вирішення цього завдання сприяє подоланню суспільством сталих стереотипів щодо бібліотек і усвідомлення громадськістю їх великих можливостей, як ресурсів розвитку громадянського суспільства. Одним з аспектів стратегічного планування розвитку бібліотек є формування системи соціального партнерства.

У зв’язку з цим метою даного дослідження є дослідити роль та пріоритети розвитку системи соціального партнерства у роботі ОКЗ «ХОБЮ».

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1. Окреслити коло дійсних соціальних партнерів ОКЗ «ХОБЮ»;
2. Визначити, що розуміють партнери під поняттям «соціальне партнерство»;
3. Встановити, чи впливає приналежність бібліотеки до державної структури на бажання респондентів долучатися до соціального партнерства з нею;
4. Виявити, чи готові дійсні партнери ОКЗ «ХОБЮ» на подальшу співпрацю з нею, та у якій формі;
5. З’ясувати, чи є можливим для бібліотеки реалізація фандрайзингового досвіду.

Об'єкт дослідження: система соціального партнерства.

Предмет дослідження: роль соціального партнерства у роботі ОКЗ «ХОБЮ».

Метод дослідження: інтерв`ювання та анкетування проведене в очному та електронному вигляді за допомогою спеціально розробленої анкети.

Соціологічна вибірка: соціологічну вибірку становили дійсні та потенційні партнери ОКЗ «ХОБЮ», що долучались до проектів бібліотеки в 2016 році:

Загальна кількість респондентів: 115. Всі дані подані в анонімному та узагальненому вигляді.

Професійні фотографи, учасники акції «Фотосесія в бібліотеці» - 24;
Вищі навчальні заклади III – IVрівня акредитації - 22;
Загально- освітні школи - 15;
Громадські організації - 12;
Заклади культури– 11;
Вищі навчальні заклади I - II рівня акредитації – 10;
Ліцеї – 6;
Професійно-технічні навчальні заклади – 5;
Комерційні структури – 5;
Представники харківських ЗМІ – 5 .

Результати дослідження:

1. Що для Вас означає соціальне партнерство? (можна обрати декілька варіантів).










2. Чи розглядаєте Ви разову участь у заходах бібліотеки як соціальне партнерство?










3. Як впливає на Ваше ставлення до бібліотеки, як партнера, її приналежність до державної структури?
















4. Чи готові ви на подальшу співпрацю з бібліотекою ?







5. Які форми співпраці з бібліотекою є пріоритетними для Вашого закладу (організації)? Питання є відкритим, тобто респондентам було надано можливість представити свій варіант відповіді.









Благодійний внесок за використання бібліотечного простору та ресурсів наразі є можливим тільки від комерційних та деяких громадських організацій, а також окремих приватних фізичних осіб.







Висновки

Тож, підбиваючи підсумки, зазначимо,1. Сьогодні не зважаючи на те, що багатоаспектність бібліотечної діяльності дозволяє залучати доволі широке коло партнерів, базовими для бібліотеки в межах реалізації великих проектів, зостаються відносини з навчальними закладами, громадськими організаціями та іншими закладами культури. Але останнім часом дуже перспективними стають партнерські зв’язки з професійними фотографами – учасниками творчої промо-акції «Фотосесія в бібліотеці». І ще важливий факт: зміцнення партнерства зі ЗМІ є одним з «бажаних» для ХОБЮ, але, нажаль, зацікавленість з боку журналістів спостерігається лише до гучних соціальних проектів та акцій.

2. Більшість партнерів сприймають соціальне партнерство як «участь в бібліотечних проектах», «організацію та проведення спільних заходів», або як «використання простору чи інших ресурсів бібліотеки, як бази для втілення власних проектів». При цьому для держустанов майже обов’язковим є офіційний договір, а комерційні та громадські організації згодні на неформальне співробітництво – їх іноді пугають можливі бюрократичні процедури, пов’язані з приналежністю ХОБЮ до державної структури та «надмірний офіціоз».

3. Приналежність бібліотеки до державної структури напряму впливає на бажання або небажання респондентів долучатися до соціального партнерства з нею. З одного боку, недержавні структури - громадські організації, комерційні структури та деякі ЗМІ побоюються такого статусу бібліотеки, через можливі бюрократичні процедури, надмірний офіціоз та можливий тиск з боку офіційної влади. Ці респонденти, здебільшого вказали на те, що вони мали негативний досвід роботи з державними структурами у минулому, що сформувало стійку антипатію. З іншого боку, після співпраці з ОКЗ «ХОБЮ» респонденти визнають, що приналежність бібліотеки до державної структури може забезпечити багато позитивних моментів, а саме: гарантувати широку аудиторію, надати вагомості заходу, дати можливість додаткової підтримки з боку органів влади в реалізації спільних проектів та, що важливо, забезпечити увагу з боку ЗМІ.

4. При цьому респонденти, що мають досвід спільної роботи з ОКЗ «ХОБЮ», вказують на фактори, які здебільшого впливають на рішення продовжувати співробітництво. Зокрема це, відповідальність бібліотеки як партнера,актуальність та масштабність її проектів, чітка організація, гарна атмосфера та дружній колектив.
Форми подальшої співпраці, які запропонували партнери, є досить різноманітними, але необхідно зауважити, що більшість зацікавлена в участі у бібліотечних заходах та використанні бібліотечного простору. Комерційні структури готові надавати посильну допомогу з подарунками для учасників бібліотечних конкурсів, але водночас, вони воліють співпрацювати без офіційних документів та не брати жодних офіційних зобов’язань. Позитивні для бібліотеки результати опитування показали партнери зі сфери ЗМІ- вони не тільки готові надавати взаємну інформаційну підтримку, але і зазначили такі форми співробітництва,як «Спільна організація та проведенні заходів, лекцій, семінарів». Не залишилися непомітними і кадрові ресурси бібліотеки. Частина партнерів, здебільшого з числа професійно – технічних навчальних закладів, а також заклади культури, зацікавлені в залученні спікерів від ОКЗ «ХОБЮ» до власних заходів.
Також цікавий факт: частина партнерів, є так званими, «партнерами одного проекту». Тобто, вони воліють брати участь в одному, конкретному проекті бібліотеки із року в рік ( наприклад «Ярмарок ВИШІВ», «Фотосесія в бібліотеці», «Толока Добрих ідей» тощо), у ролі учасника, але не бажають розширювати співробітництво, або ж практикувати інші форми співпраці з бібліотекою.

5. З результатів випливає, що зазвичай організації, що звертаються до бібліотеки з пропозиціями, сприймають соціальне партнерство як взаємовигідний обмін інтелектуальною працею або «як проведення спільних заходів» та, у будь-якому разі, сподіваються на безкоштовність «відносин». Виключенням стають лише комерційні структури, які готові надати деяку спонсорську допомогу, але не у грошовій формі, а у формі подарунків для учасників бібліотечних заходів - солодощів, книг, канцелярських товарів, запрошень на концерти тощо. Деякий відсоток цих партнерів приваблює інформаційне висвітлення заходів бібліотеки, та можливість «засвітити» своє ім’я в засобах масової інформації.
Коло ж тих, хто дійсно готовий надати матеріальну оплату за використання бібліотечних ресурсів досить невелике. Це неурядові громадські організації, або приватні особи.
Тож, наразі систему соціального партнерства ОКЗ «ХОБЮ» можна охарактеризувати , як достатньо розвинену та різнобічну з одного боку. З іншого – коло партнерів, що підтримують партнерські зв’язки з бібліотекою постійно та стабільно із року в рік є обмеженим. Здебільшого це освітні заклади різного рівня акредитації та заклади культури. Але, незважаючи на це , соціальне партнерство у роботі ОКЗ «ХОБЮ» наразі відіграє провідну роль і має гарні пріоритети для подальшого розвитку та вдосконалення.

Соцопитування
на інші теми: