ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА




                                  

«Суверенна Держава та патріотизм в структурі читацьких пріоритетів :
соціологічний моніторинг до 25-ти річчя Незалежності України»

У 1991 році більше ніж 90% громадян України підтвердили Акт проголошення Незалежності України. 2016 рік стає своєрідним «ювілеєм» - нашій Державі офіційно виповнюється 25 років. Загальновідомо, що розбудувати та розвинути демократичну правову Державу, яка ввійшла б повноправним суб’єктом до європейської спільноти можуть лише громадяни, які поважають свій народ, єдину Україну, готові самовіддано захищати й розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість, знають свої права і свободи та вміють цивілізовано відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Головним помічником у вихованні патріотичних настроїв у суспільстві є бібліотеки. Саме тому, необхідним стало виявити, як події останніх років вплинули та чи вплинули на суспільну свідомість, та дослідити яку ланку в структурі читацьких пріоритетів займає патріотизм та суверенна Держава саме зараз.

У зв’язку з цим метою даного дослідження є з’ясування місця патріотизму та Суверенної Держави в структурі громадянських пріоритетів.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1. Здійснити анкетування респондентів по заздалегідь розробленій анкеті;
2. Визначити рівень національної само ідентифікації українців;
3. З’ясувати ступінь вмотивованості молоді до розвитку в Україні, присутність в їхній системи пріоритетів постатей, які вони вважають прикладом особисто для себе;
4. Встановити причини через які молодь покидає Україну або не ідентифікує себе як українців;
5. Виявити, чи знають громадяни, що таке патріотизм, чи зріс рівень патріотизму за останні роки і що цьому сприяло;
6. Виокремити єдину думку, яка могла б згуртувати Україну як єдину і неподільну державу та визначити, як бібліотеки можуть сприяти цьому;
7. Проаналізувати отриману інформацію.

Об'єкт дослідження: система загально громадських пріоритетів.

Предмет дослідження: суверенна Держава та патріотизм в структурі громадських пріоритетів

Метод дослідження: інтерв`ювання та анкетування проведене в очному та електронному вигляді за допомогою спеціально розробленої анкети.

Соціологічна вибірка: в дослідженні взяли участь 10 районів Харківської області та місто Харків. Всі результати надано в узагальненому та анонімному вигляді.

Загальна кількість респондентів: 512

Мешканців м. Харків : 82
Зачепилівського району Харківської обл.: 45
Золочівського району Харківської обл.: 43
Лозівського району Харківської обл.:39
Нововодолазького району Харківської обл.: 49
Шевченківського району Харківської обл.: 39
Дергачівського району Харківської обл.: 34
Коломацького району Харківської обл.:46
Краснокутського району Харківської обл.:42
Первомайського району Харківської обл.:47
Богодухівського району Харківської обл. 46

Вікова вибірка розподілилась наступним чином:

12-14 р. - 13%;
15-19 р. – 21%;
20-27 р. – 25%;
28-35 р. – 23%;
36 р. і більше - 18%.

Результати дослідження:

1. Продовжить тезу: «Я відчуваю себе….» (можна обрати кілька варіантів). Дане питання має дуже важливе психологічне підґрунтя: адже те, чи репрезентує себе особистість, як громадянин Держави вказує на спроможність цієї держави виховати патріота. Абсолютна більшість опитаних (54%) відповіли на запитання "Хто я такий?" – громадянин України. Вдвічі менше охарактеризували себе як жителів свого регіону, міста, села (25%). Свою національність назвали б 17%, а 15% просто сказали б "Людина". "Європейцями" себе вважають 24%, стільки ж – назвали б свою родинну роль. 4% опитаних характеризують себе як "радянська людина", «слов’янин» та "громадянин світу". Назвали б свою професію 8% та релігійні переконання 3% респондентів. Цікаво, що зростає відсоток що ототожнює себе з "європейцями". Це здебільшого молодь та люди з вищою освітою. Крім того, необхідно зауважити, що чим молодші респонденти, чим вищий їх рівень освіти, тим більше вони себе ідентифікують як громадяни України або європейці. Асоціація із "радянською людиною" притаманна людям старшого віку і з нижчим рівнем освіти.

2.Чи пишаєтесь, коли Вас називають українцем(кою)?

Незалежно від попередньої відповіді всім респондентам було задано питання, чи пишаються вони, коли їх називають українцями. Тож , 80% відповіли схвально - «так» , ще 15% - «мені байдуже» і тільки 5% - «ні». Крім того, 20% з 80% зауважили, що особливу гордість відчувають, коли їх називають українцями за кордоном.



3. Чи підтримали б Ви проголошення Незалежності України, якби сьогодні перед Вами постав би такий вибір?

Сьогодні ми маємо унікальне покоління молоді, яке отримало незалежність у спадок від батьків, не обираючи її в 1991, але , водночас, були змушенні вже у 2014 боронити її. Разом з цим ми маємо покоління, яке ,безпосередньо, обрало Україну,як незалежну державу в 1991 році. Дане питання демонструє: незважаючи на невдоволеність політичною та економічною ситуацією України, респонденти підтримали б проголошення Незалежності України навіть сьогодні. Варіант «так» - 75%, «ні»- 7% , ще 10% - «мені байдуже», та для 8% - було складно відповісти.

Ці дані демонструють: в Україні сформувався певний поріг прихильників незалежності, для яких такий стан державності є очевидним фактом. Разом з тим, ті, хто відповів «ні» пов’язали свою відповідь з розчаруванням у владі та крахом сподівань на краще. Логічно припустити: основою для таких міркувань є стан економіки та політики, який не може потішити своєю стабільністю.
Необхідно зазначити, чим молодші були опитувані, тим більше вони підтримували Незалежність України. Також великою є підтримка Незалежності серед респондентів з вищим рівнем освіти.

4. Що для Вас є предметом гордості за Україну (можна обрати кілька варіантів).

Незалежно від того, чи відчувають респонденти себе українцями, чи ні, майже 88% зазначили, що знайшли для себе в Україні речі, якими вони дійсно пишаються. Зокрема, 96% респондентів відзначили, що пишаються «традиціями та культурою України, а також славетним минулим» Держави – 81% . Ситуація на Сході країни змінила ставлення соціуму до армії. 91% опитаних пишається «українською армією», але не силою та потужністю озброєння, або стратегічними рішеннями, а вояками, що незважаючи на погану оснащеність та тяжкі умови продовжують боронити країну. 83% виявилися патріотами малої Батьківщини та пишаються «місцем, де народились». А 77% відзначають «красу української природи» та бачать в Україні потужний туристичний потенціал за правильного підходу. «Українською мовою» пишаються 82%, відзначаючи її мелодійність . Цікаво, що серед них навіть ті респонденти, які назвали своєю рідною мовою російську. «Видатні українці сучасності» мають 75%, серед них найпопулярнішими виявилися сучасні спортсмени. «Місце, де Я мешкаю зараз» -64%, а от «Прапором, Гербом та Гімном» пишаються 38%. «Риси українського національного характеру» - 43% .
Цікаво відзначити, що за гендерною вибіркою, чоловіків більшою мірою захоплює земля, територія, на якій живуть; держава та перемоги спортсменів своєї країни. Для жінок більш важливими предметами гордості за країну є працьовитість народу, уміння господарювати; пісні, свята, звичаї; література і мистецтво, природа та краса міст.

5. Назвіть 3 постаті, яких Ви вважаєте гордістю України.

Зважаючи на те, що попереднє питання продемонструвало дуже великий відсоток респондентів, які пишаються видатними особистостями, стало необхідним впровадити дане питання, яке продемонструвало наступне: лідирує Тарас Шевченко - 99% назвали саме його постать, при цьому 75% поставили Шевченка на першу сходинку. Слідом - Леся Українка - 72% та Григорій Сковорода - 70%. Інші українські письменники - Іван Франко - 44%, Іван Котляревський - 42%, Квітка Основ’яненко - 40%, Василь Стус - 34%. Великий прошарок опитаних назвало гордістю України історичне минуле та, зокрема, козаків, гетьманів та князів - Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького, Володимира Великого, Петра Дорошенка, Петра Сагайдачного - 72%.

Майже усі респонденти включили в трійку «Гордість України» українців сучасності. 80% зазначили «українські воїни», що вказує на те, що Україна знаходиться на шляху до формування власної сучасної героїки. Адже саме зараз українські солдати та офіцери стають втіленням мужності, витримки, хоробрості і при цьому втіленням не аморфним. Це герої, які живуть поряд, яких можна побачити та доторкнутися до них. І які, з погляду респондентів мають найкращі людські якості та здатні захистити від реальної загрози. Широке визнання отримали українські волонтери 59%.

34% назвали постать Святослава Вакарчука гордістю України, та воліла б бачити його в політиці України. 55% респондентів вважають гордістю України актора Богдана Ступку. Крім того, до рейтингу респондентів потрапили спортсмени: браття Кличко - 34% та Олександр Усик - 21%, Яна Клочкова - 10% та футболіст Андрій Шевченко - 9%, а також Андрій Пятов - 5%.

Переможниці Евробачення Руслана - та Джамала отримали – 14% та 9% відповідно. Серед інших було названо Олександра Довженка - 8% , Катерину Білокур - 7% , Миколу Амосова -7%, Леся Курбаса - 6%, Леоніда Бикова - 5%, , В.Чорновіл -3%, Михайла Грушевського - 3%, Леоніда Кравчука -2%.

Народи відрізняються один від одного багатьма рисами, й важливе місце серед них займають особливості характеру громадян, своєрідність їхнього світосприйняття та моральної культури. Український народ у своєму розвитку пройшов величезний шлях. За цей досить тривалий термін поступово сформувався український національний характер. Але як сприймають самих себе самі українці? Тож, 95% респондентів зазначили, що в першу чергу українцям притаманна працьовитість. Загальновідомо, що це одна з найяскравіших та найкращих їх рис. Респонденти зауважили, що українці звикли все робити власними руками, покладаючись лише на свої сили.

87% - сильні родинні зв’язки українців та господарність, хазяйновитість - 85%. 84% зазначили, що українців яскраво виокремлює серед інших народів – це гостинність і любов до свят. Відзначили й таку рису національного характеру , як всеперемагаючий оптимізм. Важко знайти ще одну націю, яка б з такою легкістю могла долати будь-які, навіть найскладніші, перепони. Але з іншого боку, багато респондентів, що зазначили цю якість, наголосили, що вважають її скоріше негативною. Крім того, українці на думку опитаних, є дуже волелюбними - 82% та мужніми, хоробрими - 75% народом.

Крім того, респонденти вважають українців: щирими - 54%, добрими -52%, співучими - 40%, патріотичними - 51%, миролюбними - 82%, сильними духом -33%, відчайдушними -31%, справедливими -45%, чесними — 44%, прагнучими Незалежності -12%і, наполегливими -23%, традиційними -41%, розумними -31%, щедрими, вірними -12%, відкритими -11% та самовідданими -10%.

Разом з тим, поряд з цими чудовими рисами характеру опитані зауважили такі, як заздрісність -36%, необов’язковість -47%, поверховість -50%, жадібність - 22%, невихованість -35%, бідність – 51%, надмірну мрійливість, наївність – 33%.

Тож, роблячи висновок, бачимо: загалом, український національний характер вартий наслідування, хоч і потребує вдосконалення. Країна, що розташована на перетині світових культур, виховує своїх мешканців у духовності, чудесних традиціях, вчить виборювати місце під сонцем. Але мрії, що не підтримуються діяльністю, назавжди залишаються лише пустими мріями. На жаль, таке досить часто спостерігається серед українців.

7. Чи хотіли б Ви в майбутньому постійно жити та працювати за кордоном?

Попри війну і важку економічну ситуацію в Україні більшість українців -78% хочуть працювати в Україні за умови наявності робочих місць та пристойних заробітних плат, достатніх для життя. Такими є результати даного питання. Однак є чимало й тих, хто хоче або змушений працювати за кордоном. За даними соцопитування, 32% українців при можливості виїхали б на постійне місце проживання за кордон. Здебільшого це молоді люди, вони такі прагнення пояснюють бажанням отримати кращу освіту за кордоном або ж зробити кар’єру.

Воліють виїхати за кордон найосвіченіші. Це молоді люди, котрі отримали гарну освіту, а особливо ті, хто стажувався у Європі, бачив зарплати та соціальні гарантії європейців... Вони пояснюють своє бажання неможливістю знайти гарну роботу та професійно реалізуватися на Батьківщині та низьким рівнем життя, заробітними платами.

8. Чи на Вашу думку є важливим, для розвитку України, знання її громадянами української історії?

Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії стає каменем спотикання у багатьох політичних та наукових дискусіях. Більшість же респондентів - 91%, відповіли схвально «Так», ще 8 % вважає, що знання історії не є необхідним фактором для розвитку країни.

Головна думка опитаних: якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то Держава не в змозі повноцінно розвиватися. Крім того, наслідком незнання громадянами фактів історії своєї країни, робить їх відкритими для будь-яких ідеологічних впливів. Але, водночас, більшість вважає, що важливо не просто знання історії, а знання не викривленої політичним впливом історії. Саме задля цього необхідна реформа в освітній галузі та спеціалісти, здатні грамотно не тільки розробити підручники для школярів, але й кваліфіковано викладати предмет. Крім того, необхідним є правильне родинне виховання в історичному плані,формування патріотичного духу змалку.

9. Що для Вас означає бути патріотом? (можна обрати декілька варіантів)

В русі попереднього питання стало необхідним дізнатися, що ж означає для респондентів бути справжнім патріотом. Опитаних було запропоновані варіанти відповідей, а також було надано можливість надати власний варіант. Тож, опитування показало наступні результати: 31% вважає, що бути патріотом означає - «народитись та жити в Україні». «Добре володіти/ спілкуватися українською мовою»-54%, «поважати, наслідувати українські традиції» -71%, «захищати Україну - 98%, «працювати на добробут своєї Держави»- 81%, «знати історію України»- 52%, «пишатися Україною» -44%, «носити національний одяг»-9%, «купувати українське» - 39%. Серед інших варіантів було запропоновано: «поважати людей навколо та бути чемним»- 13% , «не смітити, піклуватися про довколишню середу» -13% . При цьому 52% респондентів наголосили, що патріотизм - це не національний одяг і не використання державної символіки. Це в першу чергу гідність по відношенню до країни, людей навколо , толерантність та здатність захистити свою Землю.

10. Чи змінився, на Ваш погляд, рівень патріотизму української молоді за останні 2 роки?

На думку респондентів, рівень патріотизму за останні 2 роки змінився, 77% відповіли що « рівень патріотизму зріс», 13% «ні», та 10% - «залишився на попередньому рівні».




11. Якщо так, що, на Вашу думку, цьому сприяло?

При цьому найголовнішим фактором, який сприяв підвищенню рівня патріотизму визнано Революцію Гідності - 92% та створення боєздатної української армії 77%. Ще 54% відзначили культурні та спортивні перемоги України. 2% наголосили про роль ЗМІ в підвищенні рівня патріотизму та 4% зазначили, як відповідь: «освітні програми в школах, дитячих садках, ВНЗ».



12. Яка ідея, на Вашу думку, могла б згуртувати Україну, як єдину та неподільну Державу?

Ця тема вже багато років вкрай актуальна в Україні. Але, на жаль, за 20 років незалежності нашої держави ми так і не змогли створити сильну, єдину, об'єднуючу національну ідею. Незважаючи на майже повну відсутність результатів на даний момент, ми повинні продовжувати пошук формулювання і методи побудови такої національної ідеї в Україні. Адже її відсутність є реальною загрозою для всієї країни, навіть не в переносному значенні. Тож, 77% респондентів вважають , що війна на Сході України та анексія Криму вже об’єднала українців. Ще 72% вважає, що це має бути ідея патріотизму. 72% - відновлення економічного потенціалу України, піклування один про одного - 34%, порятунок екологічного стану країни - 41%, ідея толерантності та взаємоповаги – 22%, ідея формування чесного уряду – 36%, ідея боротьби з корупцією - 66%, усвідомлення того, що Україна - то є Батьківщина, яку потрібно любити та захищати – 67%, ідея єдності -55%, ідея щасливого майбутнього - 23% , ідея культурної, економічно розвиненої вільної держави - 41%, ідея виховання нового патріотичного покоління - 23% , ідея миру, соборності, та єдності - 44% , національна ідея - 37%, засади демократизму, справедливості, моралі - 55%. Крім того 10% респондентів на дане питання не змогли відповісти.

13. Що для вас є обов’язковими атрибутами суверенної держави? (оберіть кілька варіантів)

Виходячи з попереднього питання, стало необхідним дізнатися, чи відомо респондентам, що ж таке суверенна держава і які характеристики вона повинна мати. Тож, за підсумками: «Чітко визначена територія» - 92%, «Офіційне визнання іншими державами» - 90%, «Наявність військових структур» - 88%, «Постійне населення»-82% , «Конституція» - 77% , «Уряд»- 37% . Підсумки засвідчують, що найважливішим респонденти вважають чітко визначену територію. При цьому, всі, хто обрав варіант «наявність військових структур» зауважили, що данні військові структури повинні використовуватися тільки для захисту держави та її громадян і не мати агресивного, загарбницького характеру по відношенню до інших держав.

14. На Ваш погляд, чи може бути успішною Держава без існування в ній бібліотек?

Питання стало необхідним, адже на даний момент бібліотеки перетворюються в центри для громад, в яких може проводитися якісне та сучасне патріотичне виховання. Але, чи згодні з цим респонденти? 64% відповіли схвально – «Так». Ще 26 - «Ні». 10 % не змогли відповісти. Цікаво відзначити, що більшість респондентів, що обрали схвальну відповідь так чи інакше знайомі з діяльністю саме сучасних бібліотек та позитивно відгукуються про їх соціокультурну діяльність.



Висновки

Тож, підбиваючи підсумки, зазначимо, незалежність — історично велике досягнення для країни. Але насправді великим воно стане тоді, коли кожен відчуватиме цю незалежність у собі. А для цього потрібно позбутися комплексу меншовартості, який властивий деяким українцям. Очевидним є те, що незалежна держава без консенсусу всередині суспільства не зможе зберегти своє обличчя на міжнародній арені.

Соціологічне дослідження продемонструвало, що наразі чималий відсоток українців сприймає свою націю як єдину і неподільну. Вони мають чим пишатися, знають та поважають історичне минуле та бачать в якостях українського народу здебільшого позитивні риси. Але промахи політиків та незадовільний рівень життя зумовлює пониження рівня патріотизму. Водночас останні події, зокрема війна на Сході країні, що продемонструвала мужність українських воїнів та волонтерів, призводить до появи нових українських героїв в системі громадських пріоритетів. Це «народжує» сучасну українську історію та підвищує рівень патріотизму. Водночас, до формування патріотизму активно долучаються українські бібліотеки. І хоча сучасна концепція патріотичного виховання в умовах означених закладів культури ще не створена остаточно, але у кожній бібліотеці обов’язково реалізуються проекти, проводяться різнопланові заходи та акції, спрямовані на побудову активної життєвої позиції молодого громадянина - патріота, який пишається своєю Батьківщиною та пов’язує своє майбутнє з нею. Також за допомогою традиційних форм та інноваційних «знахідок» наполегливо популяризуються краєзнавчі матеріали та література, присвячена відродженню національної культури. У цьому контексті дедалі частіше виникає проблема поповнення та оновлення фондів, яка потребує майже негайного вирішення. І від цього також залежить успіх Держави.

Соцопитування
на інші теми: