ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА




                                  

Звіт за результатами соціологічного дослідження

"Аксіологічні орієнтири молоді у виборі професії"

Методологія дослідження

Мета даного дослідження полягала у вивченні та аналізі рівня професійного виховання й обізнаності учасників проекту, а також у визначенні домінуючих аксіологічних орієнтирів сучасної молоді у виборі професії.

Для досягнення цієї мети, були висунуті наступні задачі:
- визначити рівень ознайомленості молоді з проблематикою профорієнтаційної роботи;
- з'ясувати ступінь мотивування підлітків до подальшого вибору спеціалізації;
- виявити ціннісні орієнтири молоді, що превалюють в даному соціокультурному середовищі.

Об'єктом дослідження виступила категорія соціально незахищеної молоді, а саме вихованці обласних притулків, інтернатів і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей.

Апредметом- рівень професійної самоідентифікації даної соціальної групи.

Соціологічна вибірка.Опитування проводилося серед вихованців Харківського обласного притулку для дітей, Харківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеню №14 Харківської міської ради, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей "Гармонія", дитячого будинку сімейного типу Харківського Дитячого Приватного Містечка "Отрадне", віком від 13 до 16 років. Загальна кількість опитаних респондентів становить 40 осіб.

Метод дослідження - анкетування.

Результати дослідження

І. Обізнаність учасників проекту щодо питань профорієнтаційної діяльності.

Виходячи з того, що головною метою першого етапу дослідження було визначення рівня теоре- тичних знань та ознайом- леності учасників з загаль- ними питаннями професій- ної орієнтації, включно з усіма її елементами (професійною освітою, професійним вихованням, професійною консульта- цією, професійним розвит- ком особистості тощо), перш за все, ми були зацікавлені у визначенні саме цих показників. Нам вдалося з'ясувати, що 65% респондентів знайоме поняття "професійна орієнтація", включно з усіма її складовими елементами. Такий показник, безперечно, свідчить про досить активну просвітницьку діяльність, що проводять в загальноосвітніх школах, але ж 35% з опитаних не мають жодного уявлення про проблематику даної діяльності. Виходячи з того, що віковий сегмент молоді, яка бере участь у дослідженні, складає від 13 до 16 років, то більшу частину групи з негативною відповіддю складають саме наймолодші учасники проекту.

ІІ. Просвітницька профорієнтаційна діяльність у юнацькому середовищі.

Щодо блоку питань, присвя- ченого безпосередньо процесам професійної освіти: на питання "чи проводили для Вас раніше лекції (огляди), присвячені різноманітним професіям" 84% опитаних дали позитивну відповідь і лише 16% негативну. На подібне питання стосовно майстер-классів та екскурсій, із запропонованих варіантів відповіді "так" і "ні", були одержані дані 62% та 38% відповідно. Отже ми бачимо, що пріоритетним методом фахової освіти у шкільному середовищі є лекції та бесіди, хоча, з точки зору зацікавлення та активізації уваги молоді до будь-якого питання, більш дієвими є саме активні, демонстраційні форми взаємодії.
Про це також може свідчити той факт, що 88% опитаних виявили значну зацікавленість у відвідуванні подібних заходів; навіть при урахуванні незначного відсотка похибки при обробці та аналізі даних, такий досить високий показник говорить про значну професійно-когнітивну потребу молоді.

ІІІ. Ціннісні орієнтири молоді у виборі професії.

Зважаючи на дані, отримані на попередніх етапах, актуальним є питання наскільки свідомо сучасна молодь ставиться до вибору майбутньої професії. Учасники проекту якраз знаходяться у відповідній віковій групі, для якої питання ідентифікації себе у професійному світі стоїть найбільш гостро.

Згідно з отриманими результатами, близько 29% респондентів вже мають досить чітке явлення про сферу діяльності, в якій вони бажають реалізувати себе як фахівці; понад 67% вже замислювалися над цим питанням, але ще не визначились, адже не володіють достатнім обсягом інформації у цій сфері. Слід зазначити, що 32% із тих, хто має складнощі із фаховим самовизначенням, не відвідували профорієнтаційні лекції, семінари або майстер-класи. Також 4% опитаних зазначили, що подібні питання їх не цікавлять і не займають.


Другий блок питань анкети присвячений безпосередньо ціннісним орієнтирам та мотивам підлітків у виборі професії. Ми виділили та аналізували 6 типів мотивації:
- професійна (зацікавленість у майбутній діяльності);
- прагматична (прагнення до матеріальної забезпеченості);
- статусна (турбота про престиж);
- соціальна (важливість думки людей);
- учбова (когнітивні потреби);
- зовнішня (випадкові причини).

Домінуючий тип фахової мотивації виявляють за допомогою порівняльного аналізу балів, отриманих по кожному з типів. Так, мають місце: абсолютно або відносно домінуюча мотивація; відносно домінуюча, але не яскраво виражена; а також мотивація, геть не властива підліткові.

Кожну мотиваційну групу було оцінено за окремою шкалою. Отже виявилось, що типами мотивації, які превалюють у даній групі респондентів, є професійна, учбова та прагматична. Найбільш впливовими факторами в 66% випадках були зазначені саме професійні, у 51% учбові та у 48% випадках - прагматичні. Найменш вагомими виявились зовнішні та соціальні чинники, що отримали 28% та 23% відповідно.

Висновки

Отже, результати, отримані в ході дослідження, дають нам можливість детальніше звернутися до проблематики фахового виховання.

Перш за все, була здійснена спроба визначити, в межах даного питання, рівень теоретичних знань серед учасників конкурсу, а саме - представників соціально незахищеної категорії молоді. Вдалося з'ясувати, що більшість респондентів має початковий рівень знань, що є непоганим базисом для подальшого розвитку та професійної самоідентифікації. Більш актуальним є питання, якими саме каналами та методами молодь отримує цю інформацію. Як вже було зазначено, викладачі віддають перевагу вербальним методам освіти, нехтуючи більш дієвими - візуальними та практичними. Хоча, більш доцільним є впровадження в процес фахової освіти саме блоків екскурсій та майстер-класів, які передбачають безпосереднє залучення цільової аудиторії. Також значним недоліком у даній методиці фахового виховання було зазначено недостатнє забезпечення літературним матеріалом та загальною інформацією для абітурієнтів стосовно навчальних закладів.

Саме тому нами було рекомендовано вжити заходів щодо створення бази даних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, стосовно детальної інформації та умов вступу до яких можна буде ознайомитись на сайті бібліотеки.

Наступний аспект, що випливає із попередніх питань, стосується безпосередньо проблеми свідомого вибору молоддю свого майбутнього шляху. Ми з'ясували, що відсутність або пасивний характер профорієнтаційної діяльності призводять до того, що лише невелика частина респондентів відповідної вікової групи схильна до своєчасного вибору майбутньої професії, а переважна кількість залишається індиферентною. Саме тому, в ході реалізації проекту "Знайди свій шлях", акцент було зроблено саме на педагогічну концепцію, що ґрунтується на полісуб'єктному підході, який полягає в тому, що виконуючий роль педагога не виховує і не вчить підлітка, а актуалізує та стимулює його прагнення до саморозвитку, одночасно створюючи умови для його подальшої самореалізації. Це було враховано в системі заходів, присвячених майстер-класам і зустрічам з відомими та успішними людьми, які в ігровій, діалоговій формі занурили учасників у світ професійного різноманіття.

Матеріали, отримані в результаті другого етапу опитування, надали нам можливість виявити домінуючі фахові орієнтири учасників проекту. Як вже зазначалося, типами мотивацій, що панують у соціокультурному середовищі наших респондентів, є професійна, учбова та прагматична.

Професійна мотивація виникає тільки тоді, коли вже склалися інтелектуальні задатки особи до певного виду професійної діяльності. Її наявність також може свідчити про те, що йде формування професійних здібностей.

При домінуванні учбової мотивації підліток обирає спеціальність, орієнтуючись не стільки перспективами професійної реалізації, скільки своїми когнітивними потребами, нехтуючи практичною реалізацією здобутих знань.

Якщо в підлітка превалює прагматичний тип мотивації, то, в першу чергу, він враховує наявність матеріального зиску від майбутньої діяльності. Сама професія як така відходить на другий план, в той час як головним критерієм лишається фінансова складова.

Отже, отримані данні спростовують нашу гіпотезу, стосовно того, що молодь керується переважно прагматичними та статусними мотивами.

Соцопитування
на інші теми: