ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА


  

ВІДОМІ ЛЮДИ

Що читати, щоб "стати Біллом Гейтсом"

Відомий мільярдер і засновник компанії Microsoft Білл Гейтс 28 жовтня відзначає 60-річний ювілей.
Непересічна особистість, харизматичний лідер, цілеспрямований новатор, філантроп, лицар Великобританії впродовж довгих років займав позицію найбагатшої людини на планеті.
Книга Білла Гейтса "Бізнес зі швидкістю думки" переведена на 25 мов і є бестселером в 60-ти країнах.
Людина-легенда нічого в житті не отримував "на тарілці з блакитною смужкою". Все, що у нього є - це плоди наполегливої праці, перемог і поразок. Легендарний лідер завжди прагнув стати краще і дізнатися, як влаштований цей світ.
Білл Гейтс порекомендував 7 книг, які потрібно прочитати, щоб повторити його успіх:
• Томас Пікетт "Капітал в XXI столітті"
• Уоррен Баффет "Есе про інвестиції, корпоративні фінанси та управлінні компаніями"
• Вільям Розен "Найпотужніша ідея в світі"
• Тімоті Гайтнер "Стрес-тест"
• Джон Брукс "Бізнес-пригоди"
• Річард Докінз "Магія реальності. Як ми дізнаємося істину"
• Даррелл Хафф "Як брехати за допомогою статистики"

«Великий мовчун, який підкорив світ» (125 років з дня народження Чарлі Чапліна)

16 квітня, шанувальники кіномистецтва відзначали день народження Чарльза Спенсера Чапліна (1889 - 1977). Великий комік, персонаж якого - кумедний бродяжка Чарлі, з його фірмовими вусиками, казанком, тростиною і ходою, став символом світового кінематографа. Образи, створені цим геніальним актором, впізнають навіть діти. Жодному акторові, якщо він не геній, не вдасться створити безсмертний образ за допомогою таких незначних речей.
Звичайно, помилкою було б вважати, що тільки саме завдяки цьому образу Чарлі Чаплін міцно і надовго увійшов до числа обраних геніїв.
Чаплін був не тільки героєм комедій, а також режисером і продюсером цих фільмів, а для деяких навіть писав музику. Почавши з короткометражок, де й народився знаменитий образ, в яких герой потрапляє в безглузді комічні і трагікомічні ситуації, він поступово приходить до створення повнометражних фільмів.
Нам тільки здається, що ми все знаємо про Чапліна. Більшість з нас вважає, що він самородок. Сам же Чарлі був упевнений, що своїм успіхом в пантомімі він зобов'язаний дару, переданому матір'ю. "Спостерігаючи за нею, я навчився не тільки висловлювати почуття за допомогою руху рук і міміки обличчя, а й осягати внутрішню сутність людини," - писав Чаплін.
Чаплін зізнавався, що мріяв стати великим трагіком, а став коміком. І в цьому немає парадоксу. Чаплін стверджував, що смішне народжується з трагічного, що сміх - це виклик долі. Ми сміємося, щоб пережити горе. Сміємося, щоб не зійти з розуму. Тому він вибирав комедію, гумор - адже саме вони допомагали йому жити.      Читати далі ...

Святослав Іванович Вакарчук

Святослав Іванович Вакарчук - український музикант, композитор, громадський діяч, вокаліст, лідер рок-гурту "Океан Ельзи" та Заслужений артист України
Народився Святослав 14 травня 1975 року в Закарпатській області у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську Лінгвістичну Гімназію зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки і водночас навчався грі на баяні.
З 1991 по 1996 - навчався на фізичному факультеті Львівського університету . Друга вища освіта - економіст-міжнародник. 1996 - вступив в аспірантуру на кафедрі теоретичної фізики того ж університету. Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість обрав музичну кар'єру в Україні. Гурт вдало виступив на кількох фестивалях, і Святослав разом зі своїми сценічними побратимами поїхав до Києва для запису дебютної платівки ("Там, де нас нема", 1998).      Читати далі ...

«Я ще не все сказав...» - Володимир Івасюк

4 березня Володимиру Івасюку виповнилось б 65, але його нема в живих уже 35 років.
Коли сьогодні запитуєш у молоді, що їм відомо про В. Івасюка, то в кращому випадку почуєш, що він є автором «Червоної рути».
Це так, але цього знати сьогодні українцям про Івасюка замало. За таке коротке життя Івасюк встиг зробити чимало. Його творча спадщина налічує майже 150 пісень, камерні твори, симфонічні сюїти, музику до театральних спектаклів… Досить назвати ті, що назавжди ввійшли до золотої пісенної скарбниці українського народу, стали знаними за межами України, в багатьох державах світу: «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Мила моя» та інші. В. Івасюк був професійним медиком та скрипалем. Чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант - був неординарним живописцем. Залишилось багато його картин, портретів, автопортретів. Також захоплювався фотографією та кінозйомкою.
А ще можна сказати, що він для українців є чимось більшим, аніж композитором, художником чи музикантом – його постать є знаковою для розвитку української культури.
Він був геніальним, був феноменом доби, оскільки зумів не лише творити в умовах, коли все творче завмирало чи замикалось у певні, дуже вузькі рамки, а ще й зумів через пісню явити світові красу і велич українського слова, українського мелосу, української душі.
Його пісні називають символом української естради . Та, навіть більше, вони стали національним символом, як калина і тополя, як Дніпро й Карпати, і, безперечно є символом душі її автора. Вірші «Червоної Рути» Володимир Івасюк написав, узявши за основу старовинну грецьку легенду про міфічну квітку та поєднавши її з гуцульським повір”ям про те, що рута раз на двадцять років зацвітає червоним цвітом і приносить щастя тому, хто її знайде.      Читати далі ...

Родина Терещенків: фундатори і наслідувачі благих діянь

Є династії політиків - Кеннаді і Ганді. Є династії мільйонерів - Рокфеллери і Ротшильди. А ось династія меценатів, мабуть, тільки одна - Терещенко. І тим відрадніше, що вони наші співвітчизники. На родовому дворянському гербі Терещенків був напис : "Прагнути до громадських справ". Цей заклик і визначив діяльність всієї династії. А душевна щедрість, шляхетність, готовність допомогти були властиві всім без винятку представникам роду Терещенків.
У старовинному містечку Глухів, колись гетьманській столиці, височить храм Трьох Анастасій. Це - родова усипальниця покоління Терещенків. Вони були великими, вмілими і освіченими землевласниками, які мали багаті маєтки не лише в Україні, а й у Курській та Воронезькій губерніях. Рід Терещенків був знаменитий на всю Європу.
Терещенки були відомими цукрозаводчиками, виробниками зерна далеко за межами імперії. Ділові папери з архівів Терещенків свідчать: у ті часи на селі вміли працювати, використовуючи передові агротехнології й агротехніку. І земля не залишилася в боргу.
Історія ж меценатства цієї сім'ї досить незвичайна. Бо почалася вона з ... навіженого вчинку сина Николи Артемовича Терещенка - Івана. Коли він був ще молодим офіцером, полюбив дочку свого генерала, Єлизавету, і прийшов свататися. Відбувалося це навесні, після Великодня. Генерал захоплення не виказав і досить різко сказав : "Якщо ви носите прізвище Терещенко, це ще не означає, що ви можете робити все, що вам заманеться. Шлюб - це дуже серйозно, і ваші почуття повинні пройти перевірку часом. А тому ви не отримаєте мого благословення, поки земля не побіліє від снігу ". Щоб не чекати зими, Іван Терещенко розпорядився засипати вулиці села, де квартирував полк, цукром. І за одну ніч все стало білим. Вранці закоханий офіцер на санях по цукровим заметах приїхав до ставки генерала. Це спрацювало і він отримав благословення від генерала. А ось батькові Івана, Николі Артемовичу, витівка з цукром не сподобалася, і він відлучив свого "навіженого сина" від бізнесу, доручивши займатися створенням колекції творів мистецтва. Ось так Іван зайнявся меценатством і досяг успіху в цьому.      Читати далі ...

Василь Ярославович Вірастюк

Василь Ярославович Вірастюк народився 22 квітня 1974 року в Івано-Франківську.
У 10 років він почав займатися легкою атлетикою, штовхав ядра.
З 1984 по 2000 рік займався легкою атлетикою - штовханням ядра. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики.
1989 рік - закінчив 8-ий клас і вступив до Технікуму фізичної культури в Івано-Франківську.
1992 рік - після закінчення технікуму 2 роки перебував на військовій службі.
У 1994-2000 роках працював тренером з легкої атлетики в спортивному товаристві "Україна".
У 1995 році виконав нормативи Майстра Спорту.
У 1998 році виконав нормативи Майстра Спорту Міжнародного Класу.
З 2000 року мешкав у Львові , працював водієм-охоронцем в компанії "Концерн Галнафтогаз" та займався силовим багатоборством "STRONGESTMAN".     Читати далі ...

Геній Параджанова

9 січня 90 років виповнилося б найяскравішій особистості XX століття - режисерові і художнику Сергію Параджанову.
Все його життя було театром. Але актором в ній він визнавав тільки себе. Кожен прожитий день був спектаклем, кожна зустріч з друзями - виставою, кожна поява на людях - фантасмагоричним шоу. Людина, переповнена кипучою творчої енергією, божевільними за своєю новизною ідеями, людина-загадка, людина-скандал, людина-трагедія ...
Ним захоплювалися перші красуні і великі режисери. Кінозірка Катрін Деньов під час кожного візиту до Росії згадує Сергія Параджанова, називаючи його «самим геніальним режисером усіх часів і народів».
Втім, не було жодної жінки, яка не оцінила б розум, талант, гумор і енергетику Параджанова.
Залишена ним творча спадщина, в першу чергу кінофільми, а також його знамениті колажі просто вражають своєю красою і глибинним проникненням.
Параджанов зняв «Тіні забутих предків» по Михайлу Коцюбинському - і світ побачив нового генія. Після виходу фільму він прокинувся великим, водночас, ставши в один ряд з метрами світового кіно. Тріумфальний хід "Тіней ..." по планеті: 28 призів на міжнародних фестивалях у 21 -й країні (з цього приводу рядок у Книзі рекордів Гіннесса), вітальні захоплені телеграми від Фелліні, Антоніоні, Годара, Куросави.      Читати далі ...

Фундатор української опери

У 2013 році українська мистецька спільнота відзначила 200-річчя від дня народження видатного співака і композитора Семена Степановича Гулака-Артемовського. Хто ж він, цей славетний співак і композитор, твори якого живуть і радують людей і в наші дні?
Завзятий козацький дух та божий дар сприяв стрімкому злету зірки Семена Степановича. Йому підкорилися сцени Петербурга, Москви, Парижа та Флоренції, йому стоячи аплодувала європейська публіка. С. Гулак-Артемовський здобув світову славу та визнання.
Щодо особистості Гулака-Артемовського, нагадаємо: він був справжнім універсалом. Не тільки музикантом, але й щасливим володарем цілої низки інших талантів: театральним актором із яскраво вираженим комічним типом обдаровання, здібним літератором, аматором-художником, людиною прогресивних наукових зацікавлень у різноманітних сферах - статистиці, інженерній справі, навіть нетрадиційній медицині. Весь свій вільний час він присвячував читанню, особливо уважно стежив за розвитком природознавства і медицини, зокрема захоплювався методом лікування гіпнозом.      Читати далі ...

«Білий птах українського кінематографу»

Наш земляк-буковинець, визначний діяч національного кінематографа - Іван Миколайчук, якому у 2013 році мало би виповнитися поважних 72 роки. Але не судилося, пішов із життя у віці 46 років, залишивши нам свою творчу спадщину, яка складається із зіграних 34 ролей у фільмах, 9 сценаріїв та двох режисерських робіт.
Певна таємниця геніальності постаті Миколайчука полягає в тому, що він був невід'ємною частинкою своєї землі, рідної Кіцманщини і Чорториї, формувався як митець невіддільно від неї.
Уперше в житті вийшовши на сцену сільського самодіяльного театру в ролі діда Івана у виставі "Безталанна", фактично визначився в подальшій життєвій стежині.
З 14 років уже студіював у Чернівцях спеціальність хормейстера, а з 1961 року продовжив навчання у студії обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської за спеціальністю "актор драми". Йому щастило в житті на друзів і гарних вчителів. Під час навчання на акторському факультеті Київського державного театрального інституту імені Карпенка-Карого саме керівник курсу В. Івченко рекомендував зробити кінопроби з ним на роль головного героя у фільмі "Тіні забутих предків", при умові, що на цю роль уже був затверджений знаний московський актор.      Читати далі ...

1   2