ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА




                                  

"Шантарам" Грегорі Робертса

А зараз представляємо вам книгу, яку критики назвали "Тисяча і однією ніччю" нашого століття - "Шантарам" Грегорі Робертса.

Грегорі Робертс: Шантарам чи Джентльмен-Злочинець. Особистий друг Мадонни, Джоні Деппа і британської легенди бізнесу сера Річарда Бренсона. Автор гучного біографічного роману, що став світовим бестселером, екранізація якого обіцяє стати головною кіноподією року. Злочинець-рецидивіст, грабіжник австралійських банків, член бомбейської мафії, значний час життя знаходився в ув'язненні. Покінчив з героїновою та алкогольною залежністю. Благодійник, відомий по всьому світу. Все це про Грегорі Робертса.

Грегорі Девід Робертс народився в 1952 році в Мельбурні. Про свою молодість він майже нічого не розповідає, і відомо про цей період життя зовсім небагато. Студентський лідер, засновник кількох партій анархістського спрямування, автор, який робить перші кроки у світі літератури. Однак, як зазначає Робертс, писав він в юності "автоматично", використовуючи тільки теоретичні уявлення про життя.Тепер же, пізнавши в житті і в самому собі погані і хороші сторони, він пише, ґрунтуючись на власному багатому досвіді.

На темну сторону Робертс перейшов, розлучившись з дружиною і втративши опіку над своєю маленькою донькою. Намагаючись заглушити біль, він пристрастився до героїну й алкоголю. Щоб оплачувати наркотичний чад, Робертс почав грабувати банки, магазини і будівельні кооперативи, використовуючи при цьому іграшковий пістолет. За поведінку під час злочинів він заслужив прізвисько "Джентельмен-Злочинець": грабіжник неодмінно вітався, звертався поштиво, дякував і ввічливо прощався. Однак австралійський суд не вважав "вихованість" грабіжника пом'якшувальним фактором і засудив майбутнього знаменитого письменника до 19 років суворого режиму Pentridge.Пробувши у в'язниці лише два роки, Робертсу і його співкамерникові вдалася зухвала втеча. Незабаром завдяки друзям-злочинцям за підробними документами Грегорі опинився в Бомбеї, який став його справжньою духовною батьківщиною. Тож і дія роману "Шантарам" починається з прибуття в Бомбей (сучасний Мумбаї) втікача, австралійського ув'язненого. Чому це місто стало улюбленим для Робертса, що в ньому такого особливого? Сам письменник так відповідає на це запитання: "Це місто свободи і прекрасних людей". На підтвердження своїх слів він любить розповідати про танці чоловіка, що вразив його на самому початку перебування в Бомбеї. Одного разу Робертс їхав на таксі по хаотичним і шумним бомбейським дорогам і раптом побачив як посеред дороги танцює боса скуйовджена людина (з одягу на ній були тільки пошарпані джинси), притому танцює настільки натхненно й енергійно, як ніби знаходиться в кращому нічному клубі Індії. Але музики немає, є тільки денний потік транспорту, покірливо об'їжджаючий танцюючу людину по зустрічній смузі. Через деякий час Робертс опинився в тому ж районі і знову побачив Танцюючу Людину, що самозабутньо демонструє божевільні танцювальні па. На запитання австралійця водій таксі відповів, що ця людина танцює на дорозі щодня рівно о пів на п'яту, але нікому не заважає, не проявляє агресію і робить це півгодини. Робертса вразила реакція городян, спокійно, з незмінними посмішками вони об'їжджали живу перешкоду на перевантаженій дорозі, не менше, ніж сам танцюрист. У якому ще місті, запитує автор, у звичайної людини може бути стільки особистої свободи?

У будь-якій іншій столиці світу його в перший же день скрутили б і відвезли до поліції або в божевільню. Але тільки не тут, не в дивовижному Бомбеї. На початку свого перебування в Індії Робертс потрапив в село, де всі мешканці розмовляли тільки маратхі (основна мова індійського штату Махараштра). Проживши там близько півроку, він освоїв давню мову, придбав певну популярність у місцевих жителів і був наречений новим ім'ям Шантарам, що означає "мирна людина". Яким чином неписьменні жителі індійського села розгледіли в біглому злочинці можливість майбутнього духовного переродження, назавжди лишилося загадкою. Робертс активно вивчав місцеві мови (йому підкорився також широко поширений хінді), звичаї та національну психологію індійців. Повернувшись в місто він оселився в найбідніших нетрях Бомбея, не маючи ні гроша за душею. Володіючи скромними пізнаннями в області медицини, він зумів і тут прославитися, його стали називати "док". Кожен день перед його халупою шикувалися натовпи стражденних жителів нетрів. Подяку за лікування вони висловлювали не грошима, а квітами, господарськими засобами та їжею. Історія про "доктора-європейця", який живе в трущобах, стала легендою Бомбея. Робертс навіть зумів відкрити скромну, але реально діючу лікарню в трущобах. Однак пристрасть до наркотиків та алкоголю затьмарює його життя. Нелегальний статус, постійна небезпека переслідування австралійської влади і необхідність отримувати хоч який-небудь грошовий дохід зблизили його з місцевою мафією. Видатні особисті якості і здатність "без шуму і пилу" провернути контрабандну операцію дозволили йому вибитися в число впливових членів бомбейської мафії, де він був єдиний "горою", так називали європейців. Робота на мафію була небезпечною, Робертсу доводилося брати участь в сутичках з іншими бандами, перевозити контрабандне золото, підроблені паспорти та наркотики. Під час однієї з таких поїздок Грегорі заарештували у Франкфурті в 1990 році за перевезення наркотиків. Його відправили у в'язницю для терористів, де Грегорі, побоюючись екстрадиції до Австралії, відразу почав планувати втечу.

Але в 1991 році сталося те, що сам Грегорі називає "головним моментом у житті". Коли він перебував в одиночній камері, йому було видіння заплаканої матері, яка дізналася, що він вдруге втік. Вона була так убита горемі засмучена, що в цю мить Грегорі змінився. Він відмовився від втечі, почав писати книгу "Шантарам". І з тих пір він не випив ні краплі алкоголю, ні викурив жодної цигарки, назавжди забув про наркотики і жодного разу не спробував вчинити злочин. Його екстрадували до Австралії, де він відбув покладений йому термін у в'язниці до 1997 року. Вийшовши на свободу, Грегорі почав абсолютно нове життя письменника, його роман "Шантарам" приніс йому всесвітню славу. Він написав сценарій до довгоочікуваної екранізації. Невдовзі відбудеться всесвітня прем`єра. Одна з головних ролей в фільмі належить Джоні Деппу.

Зараз Грегорі Робертс з дружиною Франсуазою мешкає в своєму улюбленому Бомбеї. Вони люблять проводити час у тому самому кафе "Леопольд", що став всесвітньо відомим завдяки книзі "Шантарам". Пара користується величезною любов`ю місцевих жителів. Робертс не втомлюється роздавати автографи, допомагати радою і грошима місцевим жителям та туристам, що потрапили у біду. Його стали запрошувати великі компанії як філософа -консультанта по впровадженню глибинних змін в організаційні структури бізнесу. Робертс, по суті, заснував в Індії благодійну організацію "HappyCycles", що надає місцевим хлопцям роботу, і, як наслідок, гідне життя в суспільстві. А ще Грегорі повинен написати ще дві книги згідно договором з видавництвом. Скоро має відбутися світова прем'єра опери "Шантарам". Також з`явилася пара відеоігр за мотивами книги.

Якось Грегорі Робертс сказав, що існують два види письменників. Ті, хто пишуть, бо це "непогана ідея", і ті, хто не може не писати. Безумовно Робертс відноситься до другого типу. Людина, що зуміла знайти шлях до світла, незважаючи на, здавалося б, непроглядну темряву навколо.

Читайте також