ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА


  

#це_має_сенс


Вітання, друзі! Сьогодні в рубриці #це_має_сенс ділимося з вами порадою від незмінно іронічного і проникливого Бернарда Шоу: "Спробуйте отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали".

Непоганий такий і слушний вийшов у письменника заклик до взяття на себе відповідальності за власне майбутнє (нам, принаймні, точно подобається). Адже дійсно, часто вибір кристально очевидний: або ти борешся за свої цінності, або підкоряєшся обставинам.

Тішимося, що нині українці налаштовані набагато активніше робити саме перше, при чому в різних сферах і різних формах.


Друзі! Знову на зв’язку Харківська обласна бібліотека для юнацтва і наша тепер вже постійна рубрика #це_має_сенс. У ній продовжуємо ділитись цитатами, які з тих чи інших причин привернули нашу увагу.

От сьогодні, наприклад, обрали для розмови з вами дещо патетично-піднесену сентенцію від Оскара Вайлда: «Зі свободою, книгами, квітами і місяцем хто може не бути щасливим?».

А все тому, що в наведеному авторському переліку топових «факторів» людської радості і задоволення у «вічного денді» світу літератури знайшлося місце і єдиному природному супутнику нашої планети. А це, у свою чергу, привід хоч побіжно згадати дуже знакову подію, яка припадає якраз на 20 липня.

Отже, 20 липня 1969 року. Американський космічний корабель «Аполлон-11» здійснив першу посадку на Місяць. Астронавти Ніл Армстронґ і Базз Олдрін стали першими людьми, які побували на поверхні іншого космічного тіла.

Це був дійсно неймовірний науково-технічний прорив. І, звісно, не лише для США. «Один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства», – такі слова вимовив Армстронґ, ступивши на Місяць.

Втім найприкольніше, що уся ця давня історія з «Apollo-11» дає нам одразу два «життєві уроки», актуальні і сьогодні:
Урок 1. Якщо мати достатню мотивацію і працювати дуже старанно й наполегливо, можна досягти того, що комусь здається неможливим.
Справа в тому, що ще 1957 року, коли Радянський Союз запускав свій «Спутнік», а згодом і «Спутнік-2» (це той, що з бідною собацею на борту), США взагалі не мали власної космічної програми. Наприклад, славнозвісне NASA з’явилося лише рік потому. Аж ось через якихось 12 років американцям вдалося зробити по-справжньому «революційний крок» в освоєнні космосу (в прямому і переносному сенсах). Все завдяки переконливій мотивації – перехопити в антагоніста ініціативу в стратегічно важливому питанні. І, звісно, завдяки тисячам людей, які заради цієї мети гарували до сьомого поту.
Урок 2. Як би добре ви не працювали, завжди знайдуться «скептики» та «експерти», які намагатимуться обезцінити вашу роботу.
Мабуть, ви всі чули про найпоширеніший міф, пов’язаний з місією «Apollo-11». Це конспірологічна теорія про те, що начебто ніякого польоту і тим паче успішної висадки на Місяць взагалі не було, що це великий обман, а всі докази (включно з відео) були просто сфальсифіковані урядом.
Доволі іронічно, що «країною походження» цієї теорії став зовсім не СРСР, як можна було б припустити в контексті реалій Холодної війни. А, уявіть, собі, самі Сполучені Штати Америки. 1976 року там вийшла книжка такого собі Білла Кейсінґа під назвою «Ми ніколи не були на Місяці». Вважається, що вона і дала початок масовому поширенню чуток про «місячну змову».
Другий іронічний момент з «внеском» згаданого пана Кейсінґа полягає в тому, що він не був ані космонавтом, ані науковцем, щоб можна було говорити про хоч якусь фаховість його висновків. Але на багатьох цей автор все ж справив враження компетентного і «втаємниченого у внутрішню кухню», оскільки колись він був технічним письменником, тобто людиною, яка готувала інструкції з експлуатації і технічні описи для неспеціалістів у компанії, що виробляла ракетні двигуни.

Отже, як бачимо, «диванні» псевдоексперти – це біль не лише XXI століття і його соціальних мереж, а й попередньої епохи та її книжок. Тому, мабуть, справа не в способах передачі інформації. А в людях, які її поширюють і сприймають.

Ну а наостанок у контексті всього сказаного бажаємо всім нам життя, сповненого справжніх досягнень і позбавленого фейків.


Друзі! Продовжуємо рубрику #це_має_сенс, де ділимося з вами цитатами, які здалися нам влучними тут і зараз. А також своїми міркуваннями або просто корисностями і різними "фішечками".

Сьогодні в пошуках актуального надибали на ці слова Джорджа Орвелла про історію.

Ох же ця історія! Штука непроста, часто дискусійна. Але в чому письменник, на нашу думку, безперечно правий: без історії і пам’яті людина втрачає систему координат. Забери це в неї, ким вона залишиться? Або на кого перетвориться? Саме тому тоталітарні режими так завзято винищують чи деформують спогади. Цим широко займаються і росіяни – фальсифікують все, до чого дотягуються.

Тож, міркуючи про нашу боротьбу і майбутню перемогу, ми маємо тримати в думках і цей фронт – повернення собі власного бачення історії, власних сенсів і цінностей. Настав час позбавлятися від нав’язаних, фейкових і, чесно кажучи, давно "прострочених" імперських наративів.

Саме тому ми з величезною повагою ставимося до тих людей, які фахово, зі знанням справи і чіткою громадянською позицією допомагають поглянути на історію під новим кутом. А якщо вони ще й роблять це в креативних форматах, наше серденько тане і витьохкує в ритмі пісень січових стрільців.

- Ось, наприклад Іван Міщук (історик і PR-менеджер ZNOua) не побоявся говорити на "серйозні теми" в "цьому вашому несерйозному TikToці". Тож він створив канал "Іронічний історик" (@ironic_historian), з яким ми дуже радимо познайомитись. Гарантуємо, що ви не пожалкуєте витраченого часу і вб’єте одразу двох зайців:
= у деяких моментах напосміхаєтесь і насмієтесь (чим підсилите свою психіку та продовжите собі життя),
= а в більшості випадків замислитеся, напружите пам’ять або вмотивуєтесь глибше зануритися в історичні теми (а цим посилите колективну інтелектуальну "лінію оборони" нашої нації).


Друзі! Харківська обласна бібліотека для юнацтва продовжує працювати в інформаційному просторі. Нехай поки що тільки онлайн, але ми на зв’язку з вами.

Ну і оскільки в ці складні дні нам всім зовсім не зайвою буде кожна дрібка мотивації і гострого слівця для натхнення, ми починаємо рубрику #це_має_сенс. Ділитимемося з вами цитатами, які здалися нам влучними тут і зараз. І трохи своїми міркуваннями, звісно.

Перша обрана нами цитата повністю навіяна жахливими ранковими новинами з Харкова. Знову безжальні обстріли забирають життя і здоров’я мешканців нашого рідного міста. Як після такого не думати про помсту?

Звісно, зараз наші славні ЗСУ роблять все від них залежне для якомога більш "матеріальної" відплати ворогу. Але з точки зору трохи віддаленіших перспектив нашого цивілізаційного розвитку слова Сінатри видаються теж вельми раціональним закликом до дії. Бо наша перемога матиме багато вимірів. Один з них (мабуть, навіть найдошкульніший для противника) – розбудова успішної країни. Розвиток попри всі намагання зруйнувати наші плани.

Тому продовжуємо лупати сю скалу, незламні!