14 серпня

Здоровий талант

Про англійського письменника Джона Голсуорсі з повною підставою можна сказати: «здоровий талант».
150 років тому, 14 серпня 1867 року, народився Джон Ґолсуорсі — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії («Сага о Форсайтах» 1932; «Острів фарисеїв»).

Сучасники вважали Голсуорсі улюбленцем долі, що трапляється вкрай рідко в житті літераторів, – він був заможною людиною і міг займатися тією справою, до якого вабила душа, однак не зробило його благополуччя ні снобом, ні вузько становим письменником Співчутливий інтерес до скривдженим і знедоленим, зіткнення, за його словами, “зі світом тіней, рухаються у вузьких провулках і живуть як Бог послав”, дозволили відобразити Голсуорсі життя в усьому розмаїтті доль і людських типажів.

Всесвітню популярність і Нобелівську премію (1932) Джону Голсуорсі принесли дві трилогії: “Сага про Форсайтів” (1922) та її продовження “Сучасна комедія” (1928), в яких він відтворив звичаї та психологію свого класу. Сам письменник головну тему “Саги” визначив як “набіги Краси і посягання Волі на світ власників”.

Епопея про Форсайтів

Вершиною творчості письменника стала сімейно-побутова епопея роду Форсайтів, типових представників англійського середнього класу).

Найвідомішим його твором є трилогія «Сага про Форсайтів».

І частина трилогії — роман «Власник» (1906; дія розгортається 1886 року в Лондоні).

ІІ частина — роман «В зашморгу» (1920; дія розгортається у 1899–1901).

ІІІ частина — роман «Здаємо в оренду» (1921; час дії — 1920).

Переходом від 1-ї до 2-ї частини «Саги про Форсайтів» є повість (long short story) «Останнє літо Форсайта», опублікована навесні 1918 в збірці «П’ять оповідань».

ІІІ-й частині епопеї передувала повість «Пробудження» (1921).
Голсуорсі продовжив сімейну хроніку Форсайтів у трилогії «Сучасна комедія» («Біла мавпа», «Срібна ложка», «Лебедина пісня»; 1924–1928).

У ній розгортаються життєписи Форсайтів 3-го та 4-го поколінь на тлі історичних подій 1922–1926 рр.

У збірці оповідань «На форсайтівській біржі» (1930) автор доповнив образи головним чином старших Форсайтів. «Лебединою піснею» Джона Голсуорсі стала ще одна трилогія — «Останній розділ», де наймолодші з Форсайтів з’являються лише як епізодичні персонажі.

Джон Голсуорсі залишився вірним собі і всім своєю творчістю довів, що “рушійною силою розуму” і “шляхом мистецтва” нітрохи не менше можуть бути любов і привітання життя у всіх її проявах.

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *