9 жовтня

Всесвітній день пошти (World Post day) – один з міжнародних днів, що відзначаються в системі ООН. Проводиться щорічно 9 жовтня за рішенням 14 конгресу Всесвітнього поштового союзу (Universal Post Union) в день створення союзу в 1874 році. А Всесвітнім днем пошти цей день був проголошений на конгресі Всесвітнього союзу поштовиків, що відбувся в Токіо в 1969 році. На сьогоднішній день Всесвітній Поштовий Союз нараховує в своєму складі 192 країни. За даними ВПС міжнародна пошта говорить 6800 мовами своїх клієнтів і є найдовшою в світі мережею фізичної доставки пошти. Вона призначена для забезпечення надійного, ефективного та економічного перевезення товарів та обміну ідеями, а також для передачі особистих думок друзям на великі відстані.

З 9 жовтня проводиться міжнародний тиждень листа. Отже, давайте писати один одному листи, наповнені тільки теплом і любов’ю. Не забувайте, пишіть всім своїм рідним і близьким, які зараз не поруч з вами!

Posted in Uncategorized | Leave a comment

6 жовтня

Батько «Земного яблука»

Дивно?! Земне яблуко. Хто створив таке диво?

Творцем найдавнішого із збережених до наших днів глобусу, відомого як «Земне яблуко» є Мартін Бегайм — німецький науковець, негоціант і мореплавець, довгий час перебував на португальській службі.
Народився Мартін Бегайм 6 жовтня 1459 року в баварському місті Нюрнберг в багатій купецькій родині, що походила з Богемії та оселилася в Нюрнбергу на початку ХІV століття. Мартін був найстаршим із семи синів. Його батько, Мартін Бегайм-старший, торгував з Венецією, 1461 року був обраний до міського сенату і помер у 1471 році (мати-Агнес Бегайм померла 8 липня 1487 року)

Мартін з юних років брав участь у справах батька; після його смерті працював разом зі своїм дядьком Леонардом і Йоріусом ван Дорппом, торговцем тканинами з міста Мехелен. Зберігся лист Бегайма до свого дядька Леонарда, датований 18 вересня 1478 року, в якому Бегайм висловлює небажання повертатися до Мехелену і прагнення покращити свої купецькі навички. У 1478 році Бегайм переселився до Антверпена, де працював у фарбувальній майстерні; там же навчався арифметики. Є відомості, що Бегайм навчався у Йоганна Мюллера, найбільшого астронома і математика того часу.
1484 року Бегайм вперше з’явився в Лісабоні у торговельних справах (за того часу розширювалися зв’язки Португалії з Фландрією та Ганзою), через рік був посвячений у лицарі королем Жуаном ІІ. У 1488 році він одружився на дочці свого друга Йоссі ван Хуртера, фламандця на португальській службі, який обіймав посаду губернатора островів Піку і Фаял (Азорський архіпелаг), і оселився на Азорах. Шлюб дозволив Бегаймові наблизитися до двору, і, можливо, отримати посаду придворного астронома й картографа.
У 1490 році Бегайм повернувся в рідне місто у торгових справах. Георг Хольцшуер, член міської ради, який подорожував до Єгипту, до Святої землі й цікавився географічними відкриттями, переконав його залишитися в місті і створити глобус, на якому були б відображені останні відкриття португальців.
Глобус, який зберігся до наших днів, був виготовлений в 1493 році німецьким вченим Мартіном Бехаймом. На ньому були відображені географічні пізнання  європейців напередодні відкриття Америки. Величина глобуса, прозваного «Земним яблуком», – 507 мм в діаметрі; на ньому немає відомих нам вказівок широти і довготи, але є екватор, меридіани, тропіки і зображення знаків зодіаку. Також представлені короткі описи різних країн і зображення їхніх жителів.

Posted in Uncategorized | Leave a comment

27 вересня

Як стати успішним.

Бути успішним, чи не цього хоче більшість людей? Адже сучасний світ – це світ конкуренції. Можливість бути успішним закладена в кожному з нас. Але як же цього досягти?

Однак, тільки «хочу» в досягненні бажаного, звичайно, мало. Потрібно діяти. Що ж заважає людині стати успішним?

  1. Перш за все, невпевненість в собі. Після чергової спроби змінити своє життя на краще, людина раптом розуміє, що вона ні на що не здатна і перестає навіть намагатися.
  2. Розчарування. В принципі, розчарування є наслідком невпевненості в собі. Навіщо щось робити, якщо все це марно?
  3. Брак підтримки з боку близьких і друзів. Будь-яка зміна в житті таїть в собі певний ризик. Виникає невизначеність, яка може лякати. У цій ситуації людині як ніколи потрібна підтримка.
  4. Відсутність розуміння. Оточуючі звикли до людини такої, яка вона є. Вони перешкоджають її спробам змінитися.

Отже, до успіху наводять такі якості:

  1. Незалежність. Думаючи про інших, не забувайте про себе та свої інтереси.
  2. Впевненість. Не бійтеся приймати рішення, довгі роздуми – не кращий варіант на шляху до успіху. Що стосується помилок, то розглядайте їх як досвід, а не як привід для сумнівів.
  3. Наполегливість. Вірте в успіх розпочатої справи, при виникненні яких-небудь проблем ні в якому разі не впадайте у відчай.
  4. Багата уява. Уявляйте себе успішним і генеруйте нові ідеї.
  5. Ні за яких обставин не впадайте у відчай. Критика також не є приводом для розпачу. Не приймайте все близько до серця. Вчіться бути краще і прагніть досягнення своїх цілей.
  6. Уміння розібратися в самому собі. Тільки зрозумівши себе, ви усвідомите, на що здатні.
  7. Ясність намірів. Ви повинні вірити в те, що доведете розпочату справу до кінця.
  8. Зосередженість. Не відволікайтеся від головних завдань вашого проекту.
  9. Оптимістичний настрій. Успіх і оптимізм завжди доповнюють один одного. Оптимізм робить важку задачу цілком здійсненною.
  10. Любов до життя. І пристрасть до своєї справи. Це незамінні супутники успіху.

Досягти успіху – це не миттєва справа, це довгий і тернистий шлях. Більш того, для кожної людини призначено свій шлях у житті. Кожна людина має різне уявлення про таке поняття як успішність. Комусь важливо заробити мільйони. Комусь необхідно стати популярним у колі друзів. У будь-якому випадку, поради, зазначені вище, будуть корисні всім.

(За матеріалами мережі інтернет)

Posted in Uncategorized | Leave a comment

20 вересня

День 20 вересня багатий різними подіями та іменинниками. Сьогодні святкують свій день народження богиня світового кіно незрівняна Софі Лорен та письменник Джордж Мартін, автор фантастичної саги «Пісня  льоду та полум`я».

Але я хотіла б згадати ще одну людину, яка народилася 20 вересня. Людину видатної мужності, яку все життя вабили  далекі обрії та незвідані землі. Його ім`я – Фаддей Фаддеєвич Беллінсгаузен – російський мореплавець німецького походження, адмірал і першовідкривач Антарктиди. Справжнє ім’я мореплавця Фабиан Готлиб Тадеус Беллінсгаузен. Фаддей Беллінсгаузен народився 20 вересня 1778 року в сім’ї остзейских дворян в родовому маєтку на острові Сааремаа в Естонії. З 11 років вчився в Морському кадетському корпусі в Кронштадті. Під час російської служби іменувався Фаддеєм Фаддеєвичем. На початку XIX століття брав участь в першій російській кругосвітній експедиції під командуванням Крузенштерна. Після повернення Беллінсгаузену було доручене командування корветом і фрегатом у Балтійському і Чорному морі. З 1819 по 1821 рік він очолював кругосвітню подорож в Антарктику з метою відкриття і вивчення нових земель.

У січні 1820 року експедиція відкрила Антарктиду. Російські кораблі тричі перетинали Південний полярний круг за цей період. Постеживши за льодовиком, Беллінсгаузен і Лазарєв (командир 2-ої шлюпки) зробили висновок, що перед ними стоїть “льдинный материк”. В результаті шельфовий льодовик в східній Антарктиці був названий на честь Беллінсгаузена. У січні 1821 експедицією був виявлений острів, який назвали на честь Петра I, а також беріг, названий на честь Олександра I. Влітку 1821 року, завершивши свій 751-денний похід, експедиція повернулася в Кронштадт. Після повернення мореплавецеві був присвоєн чин капітана 1-го рангу. У 1826 рік Беллінсгаузен очолив флотилію в Середземному морі і взяв участь в російсько-турецькій війні.

У 1839 році він був призначений губернатором Кронштадта. Тут же він і провів залишок свого життя. Фаддей Беллінсгаузен помер в січні 1852 року. Сьогодні його ім’ям названий не лише льодовик в Антарктиці, але і море в Тихому океані, мис, острів і улоговина.

Життя таких людей  для нас, нащадків, є прикладом допитливості в пізнанні незвіданого, мужності в подоланні перешкод на шляху до своєї мети та тріумфу людського духа.

Posted in Uncategorized | Leave a comment

18 вересня

… з історії написання великих віршів.
***
Вот и лето прошло,
Словно и не бывало.
На пригреве тепло.
Только этого мало.
Все, что сбыться могло,
Мне, как лист пятипалый,
Прямо в руки легло,
Только этого мало.
Понапрасну ни зло,
Ни добро не пропало,
Все горело светло,
Только этого мало.
Жизнь брала под крыло,
Берегла и спасала,
Мне и вправду везло.
Только этого мало.
Листьев не обожгло,
Веток не обломало…
День промыт, как стекло,
Только этого мало.1967
Арсеній Тарковський

Арсеній Олександрович Тарковський ¬- батько кінорежисера Андрія Тарковського, один з найвідоміших поетів-мислителів ХХ століття, спадкоємець Срібного століття, видатний перекладач, написав свій знаменитий « Вот и лето прошло…» у 1967 році. Опубліковано вірш 1969 року в поетичній книзі «Вісник», в якій було зібрано вірші 1966-1971 років. На момент написання тексту Тарковському вже виповнилося 60 років.

Для Софії Ротару цей вірш поклав на музику композитор Володимир Матецький.
Послухайте та порівняйте… Як на мій погляд, має місце зовсім різне смислове прочитання. У автора воно більш глибоке……

Posted in Uncategorized | Leave a comment

15 вересня

Google запустив віртуальний тур Міжнародною космічною станцією.

Поки всі з нетерпінням чекають запуску програм космічного туризму, вже сьогодні ми можемо стати віртуальними астронавтами завдяки високим технологіям. Сервіс Street View від Google виходить за рамки земних панорам і пропонує перенестися на орбіту, щоб здійснити подорож Міжнародною космічною станцією, “прогулятися” кожним з 15 модулів МКС, заглянути в усі кутки і поцікавитися, де що лежить і навіщо це потрібно.

Фотографії для Google Street View зробив астронавт Європейського космічного агентства Томас Песке, який провів шість місяців на борту МКС як бортінженер. Він повернувся на Землю в травні 2017 року і розповів про те, як воно – жити і працювати на МКС та робити зйомки в невагомості.

Сьогодні ви можете самі віртуально прогулятися МКС – місцем з дуже обмеженим доступом. В рамках віртуального туру можна дізнатися, де працюють співробітники МКС, як зберігають фізичну форму в умовах невагомості, яку їжу вживають і де проводять наукові експерименти.

Також Google опублікував відео про те, як проходили зйомки цього дивовижного проекту.

До слова, це не єдиний віртуальний тур по МКС. Роком раніше Європейське космічне агентство (ESA) випустило серію відеороликів з кутом огляду 360 градусів, які дозволяють здійснити віртуальну подорож декількома модулями Міжнародної космічної станції. Також на сайті є панорамний тур, який дозволяє розглянути космічну станцію максимально докладно.

Джерело: uamodna

Posted in Uncategorized | Leave a comment

6 вересня

Літо, яке дарувало теплу погоду пройшло, а натомість настає чарівна красуня – осінь. Із її приходом, усе навкруги стає загадковим. Дерева і кущі одягаються в золотисті та багряні сукні, повітря стає прозорим та свіжим, набуває гіркувато-пряного аромату. Осінню забувається безтурботне літо, купання в теплій водоймі та печена в багатті картопля. Настає пора згадати про школу і з свіжими силами та ясним розумом, відправитися за новими знаннями.

В ті дні,  коли яскраво світить сонце, коли різними кольорами виблискують листя дерев, саме тоді розумієш, що осінь не така сумна і безнадійна, як це здавалося, що вона, як і літо, швидко закінчиться і врешті-решт треба насолоджуватися кожною миттю і милуватися цією осінньою порою, і тоді, розумієш, як чудово пройтися парком теплої осінньої днини, пожбурляти ногами шоколадні каштани, опале листя, відпочити у цій суцільній, прохолодній тиші. А які гарні осінні квіти! Вони по-справжньому тішать око – ромашки, жоржини, гербери, айстри.

Отже, осінь насправді дивовижна пора року, з її живописними пейзажами і непередбачуваною погодою. Осінь така урожайна, красива та незвична, вона дивує кожного дня своїм спокоєм і красою осінніх барв.

Posted in Uncategorized | Leave a comment

23 серпня

Я люблю Харків! Ні, не тому, що це чисте, зелене, старовинне місто або перша столиця країни! Ні! Я люблю Харків, тому, що в цьому місті є душа!

Вона ллється крізь дзеркальну струмінь. В парках, шелестить у гіллі кожного дерева, мчить по автострадах. Її міць у величезних заводах і краса в маленьких трохи тісних вуличках. Харків вміє любити і прощати, зігрівати і оберігати … Це місто, частка якого живе в кожному з нас!

Яке воно солодке – повітря рідного міста!

З днем народження, мій любий!

Posted in Uncategorized | Leave a comment

16 серпня

16 серпня святкується дивовижне свято – День малинового варення. Він був започаткований спільнотою сервісу Daily-menu.ru в 2015 році. І вибір дати для цього “смачного дня” не випадковий. Адже в цей день наші пращури святкували Малинник – свято, присвячене цій ягоді, улюбленої з давніх часів усіма, незалежно від віку і соціального стану. Малину цінували в усі часи за її смак і корисні якості і використовували не тільки як продукт харчування, а й як цілющий засіб проти застуд і для підвищення імунітету. Донині малину полюбляють і широко використовують в кулінарії (пироги, джем, киселі і т.п.). Її заготовляють про запас найрізноманітнішими способами  – сушать, заморожують, варять компот і варення.

У малиновому варенні багато корисного. Воно містить натуральну саліцилову кислоту (основний компонент протизапальних і жарознижуючих засобів). Малина зберігає молодість (вітаміни А, Е, РР, В2 відповідають за життєвий тонус, пружність шкіри і рівний колір обличчя). Вона також містить багато міді, тобто, практично, є антидепресантом, і заліза (що сприяє поліпшенню кровотворення). А ще вона, на відміну від аспірину, не провокує гастрит і виразку шлунка. А приготувати такі чудові “ліки” не складно – засипати малину цукром і варити 20 хвилин, потім закатати в банки.

Так, малина безсумнівно асоціюється з чимось приємним і бажаним. Може саме по-цьому і приказка про хороше життя звучить, як “не життя, а малина!”. Саме такого життя ми і бажаємо всім вам, дорогі наші друзі. А ще здоров’я великого на додачу!

Posted in Uncategorized | Leave a comment

14 серпня

Здоровий талант

Про англійського письменника Джона Голсуорсі з повною підставою можна сказати: «здоровий талант».
150 років тому, 14 серпня 1867 року, народився Джон Ґолсуорсі — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії («Сага о Форсайтах» 1932; «Острів фарисеїв»).

Сучасники вважали Голсуорсі улюбленцем долі, що трапляється вкрай рідко в житті літераторів, – він був заможною людиною і міг займатися тією справою, до якого вабила душа, однак не зробило його благополуччя ні снобом, ні вузько становим письменником Співчутливий інтерес до скривдженим і знедоленим, зіткнення, за його словами, “зі світом тіней, рухаються у вузьких провулках і живуть як Бог послав”, дозволили відобразити Голсуорсі життя в усьому розмаїтті доль і людських типажів.

Всесвітню популярність і Нобелівську премію (1932) Джону Голсуорсі принесли дві трилогії: “Сага про Форсайтів” (1922) та її продовження “Сучасна комедія” (1928), в яких він відтворив звичаї та психологію свого класу. Сам письменник головну тему “Саги” визначив як “набіги Краси і посягання Волі на світ власників”.

Епопея про Форсайтів

Вершиною творчості письменника стала сімейно-побутова епопея роду Форсайтів, типових представників англійського середнього класу).

Найвідомішим його твором є трилогія «Сага про Форсайтів».

І частина трилогії — роман «Власник» (1906; дія розгортається 1886 року в Лондоні).

ІІ частина — роман «В зашморгу» (1920; дія розгортається у 1899–1901).

ІІІ частина — роман «Здаємо в оренду» (1921; час дії — 1920).

Переходом від 1-ї до 2-ї частини «Саги про Форсайтів» є повість (long short story) «Останнє літо Форсайта», опублікована навесні 1918 в збірці «П’ять оповідань».

ІІІ-й частині епопеї передувала повість «Пробудження» (1921).
Голсуорсі продовжив сімейну хроніку Форсайтів у трилогії «Сучасна комедія» («Біла мавпа», «Срібна ложка», «Лебедина пісня»; 1924–1928).

У ній розгортаються життєписи Форсайтів 3-го та 4-го поколінь на тлі історичних подій 1922–1926 рр.

У збірці оповідань «На форсайтівській біржі» (1930) автор доповнив образи головним чином старших Форсайтів. «Лебединою піснею» Джона Голсуорсі стала ще одна трилогія — «Останній розділ», де наймолодші з Форсайтів з’являються лише як епізодичні персонажі.

Джон Голсуорсі залишився вірним собі і всім своєю творчістю довів, що “рушійною силою розуму” і “шляхом мистецтва” нітрохи не менше можуть бути любов і привітання життя у всіх її проявах.

Posted in Uncategorized | Leave a comment